Нововолинський центр дитячої та юнацької творчості

На допомогу керівникам гуртків

Шановні колеги, традиційно в кінці навчального року проводиться анкетування, опитування керівників гуртків нашого ЦДЮТ, щодо їхнього бачення та оцінки ефективності роботи. Вашій увазі пропонується орієнтовна

ДІАГНОСТИЧНА КАРТКА за допомогою якої, ви самі зможете значно покращувати власну роботу.

Рекомендується переглянути - Методичні рекомендації керівнику гуртка

ПЕРЕДУМОВИ ЕФЕКТИВНОГО НАВЧАННЯ

Також вам, для ознайомлення КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ РОБОТИ ТА ОЦІНКИ ПЕДАГОГІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КЕРІВНИКА ГУРТКА.

Ще вас може зацікавити ОРІЄНТОВНИЙ ПЛАН КОНСПЕКТУ заняття

І, можливо,

· Схема заняття ВОКАЛ;

· Схема заняття ХОРЕОГРАФІЯ;

· Схема заняття ДЕКОРАТИВНО-УЖИТКОВОГО.

НЕХАЙ ВАША РОБОТА, ЛИШЕНЬ ЩАСТЯ ВСІМ ПРИНОСИТЬ

Шановні колеги! У ці нелегкі часи для нашої країни ми маємо бути сильними та не забувати про нашу спільну важливу місію – якісну освіту майбутнього покоління!

НЦДЮТ – школа сприяння здоров’ю

Проблема здоров’я формування та здоров’я збереження підростаючого покоління набула гостроти за останні роки. Зросла захворюваність серед дітей та молоді. Існує прямий зв'язок між захворюваннями й негативними проявами в поведінці школярів, можливостями опанувати навчальний матеріал. За час навчання в школі учень втрачає третину свого здоров’я, насамперед через нездорову атмосферу, яка його оточує.

У позашкільному закладі ми маємо можливість створити здорову творчу атмосферу за рахунок особливостей навчально-виховного процесу: вибір заняття за інтересом, вибір педагога за комфортністю перебування поряд із ним, відповідальність роботи гуртка руховій, фізичній активності дитини, її психологічному стану.

Доброзичлива, сімейна атмосфера – це та основа, на якій зростає здорова і щаслива дитина – громадянин, сім’янин і професіонал.

Наші цілі:

• побудувати навчально-виховний процес у такий спосіб, щоби він не тільки не погіршував фізичний стан вихованців, а й зміцнював їхні сили та можливості;
• скоординувати зусилля учасників навчально-виховного процесу, спрямувати їх на збереження та розвиток здоров’я вихованців;
• формувати та розвивати культуру здоров’я серед учасників навчально-виховного процесу, організувати їхню життєдіяльність на позиціях здорового способу життя.

Наші завдання:

• створити творчу групу з питань упровадження програми «Школа сприяння здоров’ю»;
• підвищити кваліфікацію учасників програми;
• організувати науково-методичний та інформаційний супровід діяльності;
• організувати співпрацю НЦДЮТ зі службами та закладами міста, які займаються питаннями збереження та зміцнення здоров’я

Принципи та передумови впровадження

• послідовність у діях педагогів, батьків, громадськості;
• системність у профілактичній роботі;
• природо відповідність – урахування вікових, індивідуальних особливостей вихованця;
• об’єктивність і достовірність використаної інформації;
• єдність поваги та вимогливості до особистості;
• єдність свободи та відповідальності особистості за свої дії;
• саморозвиток особистості, формування навичок здорового способу життя;
• свобода вибору особистості (участь у колективній діяльності, право на власну думку тощо).

Форми та методи роботи:

• години спілкування;
• тренінги;
• «круглі столи»;
• спільні з батьками заходи;
• консультаційні пункти;
• діяльність органів учнівського самоврядування;
• інтелектуальні та розвивальні ігри;
• гуртки та клуби за інтересами;
• конференції, диспути, дискусії;
• дні відчинених дверей;
• уроки;
• відео лекторії;
• батьківські збори;
• моніторинги;
• діагностування (анкетування);
• просвітницькі акції;
• колективна творча справа;
• інформаційно-наочні матеріали;
• музикотерапія, сміхотерапія.

Патріотичне виховання

Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.

Василь Сухомлинський

Патріотичне виховання – це планомірна виховна діяльність, спрямована на формування у вихованців почуття патріотизму, тобто позитивного ставлення до Батьківщини, представників своєї культури або країни.

Таке виховання передбачає розвиток любові до Батьківщини, національної самосвідомості й гідності, дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій, відповідальність за природу рідної країни, потребу зробити свій внесок у розбудову держави, інтерес до міжнаціонального спілкування, прагнення працювати заради рідної країни, народу.

Осередками такого виховання є насамперед сім’я і навчальні заклади. Наразі цей вид виховання набув особливого загальнодержавного значення, адже усім відомо, яка доля спіткала нашу країну протягом останніх двох років. Виникає потреба не лише говорити про патріотизм у кожній домівці, на роботі, під час масових заходів, а й діяти заради згуртованості свідомої молоді. Тому нині найголовніше завдання – це підвищити рівень національної свідомості юної особистості, сили духу, що є важливими елементами виховання сучасної молодої людини, справжнього громадянина своєї держави.

30.04.2014р. Золотухіна Марія Іванівна та Кошла Ольга Олегівна провели методоб'єднання на тему: "Визначення різниці між традиційними методами з аналізом діяльності керівника гуртка і гуртківців та нетрадиційними методами навчання"

Мета навчання:

Вивчення поняття методу, технології та прийому навчання у позашкільному навчальному закладі.

Мета виховання:

"Україна Єдина", виховання патріотизму у дітей, національної гордості.

ФОТО ТУТ,,,

ВІдео методоб'єднання

Інноваційні форми роботи у гуртку музичного спрямування

Музика, мелодія, краса музичних звуків –

важливий засіб морального та розумового

виховання людини, джерело шляхетності серця.

В. Сухомлинський

Мистецтву і передусім – музиці – належить велике значення у системі естетичного виховання. Роботу з музично-естетичного виховання треба вести систематично, вона має бути складовою процесу формування гармонійно розвиненої особистості. У цьому сенсі важливого значення набуває музичне виховання у позашкільному навчальному закладі.

Першочерговим завданням сучасних педагогів-позашкільників є не підготовка музиканта, художника, актора, а насамперед виховання людини. Художньо-естетичне виховання дітей у позаурочний час має узгоджувати функції мистецтва з можливостями сприйняття його кожним індивідом. Спілкування з мистецтвом не повинне зводитись до простого нагромадження знань, його необхідно порівнювати з практичною роботою дитини,формуванням її художньо-творчих здібностей, розвитком творчого потенціалу у кожній дитині. Адже творчість необхідна у будь-якій сфері діяльності, будь-якій професії.

Позашкільний навчальний заклад ХХІ століття потребує нових підходів та виховання дітей, активізації освітнього процесу. Музична освіта дітей у позашкільному навчальному закладі – це сучасні інноваційні форми та методи організації навчально-виховного процесу.

Набагато ефективніше проводити творчі підсумкові заняття, де у невимушеній обстановці вихованці демонструють набуті знання та уміння, ніж гра на оцінку. Не слід перевантажувати навчальний процес технічними заліками. Краще відпрацьовувати техніку гри.

На відміну від музичної школи, де акцент ставиться на індивідуальні заняття, у гуртку саме перспектива гри в ансамблі позитивно впливає на бажання працювати над виконавською майстерністю, створює здорову атмосферу змагання, а також виконує виховну функцію, прищеплюючи навички колективної праці.

Необхідно так будувати освітній процес, щоб віддати перевагу технологіям, які розвивають особистість, наприклад:

· діалогова взаємодія керівника гуртка та вихованця;

· навчально-ігрова діяльність, інтерактивні вправи;

· нестандартні (інтегровані) заняття.

Важливим методом художньо-естетичного виховання є метод творчого діалогу , коли керівник гуртка та вихованець разом шукають та знаходять відповіді на питання. При застосуванні цього методу у вихованців розвивається критичне мислення відносно запропонованого керівником гуртка репертуару, потоку музичного матеріалу, що надходить із засобів масової інформації, навички аналізу та самостійної інтерпретації різноманітних музичних творів.

Навчально-ігрова діяльність – це використання методу інтриги, ігрової ситуації, інтерактивних вправ. Реалізація ігрових методів та прийомів у навчально-виховній діяльності відбувається з урахуванням вікових особливостей вихованців.

Інтегровані заняття передбачають обов’язків розвиток творчої активності ; підвищують пізнавальний процес, сприяють розвитку мислення, уваги, пам’яті, а значить, вдумливого виконання музичних творів, розвиток музичної пам’яті та уяви. Інтегроване заняття забезпечує синтез способів пізнання та видів діяльності навколо однієї теми або проблеми. Знайомство вихованців з іншими видами мистецтва забезпечує розширення загального художнього світогляду, сприяє полі художньому розвитку особистості, а суміжні види мистецтва формують у гуртківців цілісний художній образ світу.

Рефлексія – це не менш важливий за основну частину етап заняття, що має на меті:

· узагальнити,систематизувати основні ідеї;

· обмінятися думками;

· виявити особисте ставлення до матеріалу та процесу навчання;

· оцінити перебіг власного навчання, його результати;

· поставити додаткові запитання.

У процесі рефлексії у дітей виникають ідеї.

Упевнена: педагог ставить перед собою нестандартні завдання – вихованці підвищують знання й уміння до більш високого рівня, досягаючи творчих вершин.

Любов Кравцова